Німецькі слова в українській повсякденності

Чи не було у вас такої ситуації, коли ви читаєте зовсім не зрозумілий текст німецькою мовою і тут на ваші очі трапляється знайоме слово?  Або берете підручник з німецької у свого друга/брата/батька/дядька/сина, а там майже всі слова вам зрозумілі. Чи навіть читаєте рекламу нового німецького авто, а там такі рідні серцю слова. Після цього ви вже з достатньою впевненістю в своїх словах кажете всім, що німецька мова не така важка, і ви, якби захотіли, могли б вивчити її за декілька місяців.

 

Звичайно, зустрічаючи такі слова як  der Motor,  der Diesel, der Halstuch, der Schlagbaum, das Butterbrot, das Problem, der Zirkel, ми одразу ж розуміємо про що йде мова.

Чому ж таке трапляється? Чому в німецькій мові так багато «наших» слів? Чи правильніше сказати, чому в українській мові так багато німецьких слів? Все дуже просто. Для початку, потрібно заглянути в історію.

Ще коли в українських містах встановлювалось магдебурзьке право,  багато німецьких слів засвоювалось українською через польську мову. Але основним джерелом німецької лексики для української мови була російська. В кінці XVII – на початку XVIII століття, під час посилення економічних та культурних  зв’язків Росії та Німеччини, завдяки реформам Петра І, відбулося запозичення цієї лексики.  Російське і українське дворянство, прихиляючись перед європейською культурою, запозичало багато непотрібних слів, які, на щастя, не прижились в наших мовах.

Наразі маємо те, що маємо.  Коли в рідній мові зустрічаємо такі слова як «абзац», «бюстгальтер», «масштаб», «феєрверк», «курорт», «рюкзак», «циферблат», то ми, все ж таки, здогадуємося, що слово запозичене з німецької мови. Але існує дуже багато слів, які виявляються словами німецького походження, при чому в українському корінні яких ми раніше навіть не сумнівались.

Ось, наприклад, слово «келих». Кожен з впевненістю скаже, що це українське слово. А ні. Слово «келих» пішло від німецького «der Kelch», що означає «кубок, чаша». Слова краватка, крейда, криза, ліхтар, пава, пляшка, решта, цегла, цибуля, гак, кошти, бавовна, нирка та сотні інших саме німецького походження. І навіть таке близьке, і суто українське (на нашу думку) слово «льох» пішло від німецького das Loch, що означає отвір, нора.

Отже, як бачимо, базовий словниковий запас німецької мови є у кожного українця, тому проблем з вивченням мови Шиллера та Гьоте бути не повинно;)

А якщо і виникнуть якісь проблеми або ви захочете розширити свої знання, навчитись правильно та вільно спілкуватися німецькою мовою, то ласкаво просимо вас в наш клуб іноземних мов «Гарвард»!

Цікаве в Блогах:

Використання гри в навчальному процесі

Головний феномен гри полягає в тому, що, будучи розвагою, вона переростає в навчання, у творчість та у модель людських відносин.

Ще з давніх часів люди використовували гру як метод навчання. В наш час гра є важливою частиною навчального процесу як в дошкільних і шкільних, так і в позашкільних установах. Головна мета застосування гри – це активізація та інтенсифікація навчального процесу. Сьогодні гру використовують:

Read more...

Міні-анкета для студентів

Якщо Вами заволоділо непереборне бажання отримати якісні і сучасні знання за світовими стандартами та зробити вагомий внесок у своє майбутнє... Заповніть цю анкету та приєднуйтеся до Harvard Language Club вже сьогодні.

Натисніть для оновлення

Friends & Partners

Розробка та підтримка.